Школа плавания Близнюка, бассейн / Наши занятия / Гідрореабілітація людей з обмеженими

Страшний для всіх батьків діагноз: ДЦП у дитини – чи це вирок до довічної інвалідності? Ні. Вивчення літературних джерел, присвячених цьому питанню, дає підстави зробити висновок, що в сучасній медицині розроблено способи лікування ДЦП та різні методики реабілітації, що дозволяють дитині повністю відновити порушені функції організму. Однією з таких методик є реабілітація за допомогою рухів у воді – гідрореабілітація та частина її – плавання.

Існує умовний поділ різновидів цього захворювання на 7 форм:

Спастична тетраплегія Спастична диплегія Геміплегічна форма Дискінетична форма Атактична форма Змішані форми Неуточнена форма
Мало того, що прояви захворювання в кожній формі різні, так додаються й індивідуальні особливості кожної людини. Це особливості характеру, різний рівень водобоязні, різна мотивація тощо.
Переважна більшість публікацій про гідрореабілітацію ДЦП свідчить про просто приголомшливі результати лікування особливо дітей. Як правило, авторами цих статей є матері дітей із даним діагнозом, а кому, як не їм краще знати своїх дітей і хто, як не вони, максимально мотивовані у питанні їх одужання?

Головне у методиці лікувальної фізкультури (ЛФК) при ДЦП це:

Регулярність, систематичність, безперервність. Сувора індивідуалізація вправ ЛФК відповідно до стадії захворювання, його тяжкості, віку дитини, її психічного розвитку. Поступове суворе дозування, збільшення фізичних вправ.

Плавання є незаперечним лідером серед засобів ЛФК у реалізації вправ, рекомендованих фахівцями:

Для розтягування м'язів, зняття напруги в м'язах, розширення діапазону рухів
Вправи взаємного впливу для зміцнення провідних та антагоністичних груп м'язів
Вправи на витривалість підтримки ефективності функціонального стану органів
Тренування на розслаблення для усунення спазмів м'язів, усунення судом.

Вода – унікальне тренувальне середовище. Вона допомагає дитині, хворій на ДЦП, полегшуючи вагу тіла і знімаючи навантаження з уражених суглобів та хребта. Рух у ній утруднений, тому в дітей є час «усвідомити» його і постаратися зробити те, що від нього вимагають.

Дуже багато вправ, які не виходили на суші, виходять у них у водному середовищі. Перебування в басейні змушує активніше дихати, покращуючи легеневу вентиляцію, тренує серцево-судинну систему, ніжно масажує шкіру, посилюючи кровообіг. М'язи, що зазнають напруги на повітрі, у водному середовищі розслабляються, дозволяючи здійснювати нові рухи.

Користь плавання для організму дитини з ДЦП полягає також у зміцненні опорно-рухового апарату, у поліпшенні координації рухів та розширення рухових здібностей, у зміцненні дитячої психіки (вода робить на шкіру дію, аналогічну м'якому масажу, а це сприяє виробленню гормонів задоволення – ендорфінів).

Таким чином, гідрореабілітація взагалі та плавання зокрема повертають дитині з ДЦП здатність до вільного руху, допомагають йому досягти вищого рівня життя та самозабезпечення.

Особливо хочеться підкреслити ту радість і почуття високої самооцінки та задоволеності дитини, не здатної самостійно пересуватися сушею, коли вона сама, без сторонньої допомоги, пропливає поряд зі здоровими людьми кілька сотень метрів.

Проблема реабілітації інвалідів-візочників та хворих на ДЦП у нашому місті поки що не вирішена.Маючи педагогічну спортивну освіту та скромний досвід роботи з людьми з обмеженими можливостями, ми на свій страх і ризик все ж таки спробували себе в цій роботі та із задоволенням відзначаємо, що з нашими підопічні відбуваються позитивні зміни, і це всім приносить радість.